Меркурій
  
Чернівецький державний комерційний технікум
ЛІЦЕНЗІЯ
АВ № 506243
від 29.01.2010

Новини

Диктант єдності

«Нації вмирають не від інфаркту,

спочатку в них відбирають мову»

Ліна Костенко.

 

Починаючи з 2000 року, 21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Саме на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі, було оголошено про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності», оскільки із 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи, бо організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги між народами.  Щорічне відзначення цього дня використовується, щоб привернути увагу до нацменшин з менш аніж 10000 осіб, які активно розмовляють рідною мовою.   В Україні свято рідної мови  лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.  Для кожного народу мова – це цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в’яне і вічно розпускається. Результати існування і діяльності  поколінь  поповнюють скарбницю рідного слова, у якій і плоди історичних подій, і вірування, і світобачення та світовідчуття. Саме мова є найважливішим та найміцнішим зв’язком, який поєднує «і живих, і мертвих, і ненароджених» в один народ. Мова –  кров і душа народу! Коли зникає мова, зникає народ, розпорошуючись і гублячись серед інших. І недаремною є тривога, висловлена Ліною Костенко, щодо нинішньої ситуації з українською мовою в державі: «У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас – це фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох – це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються… Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити». Тож аби не бути стертими з лиця землі як народ,  ми постійно маємо дбати про те, щоб наша мова не була зневажена та упосліджена в Україні, берегти мову, дбаючи про її чистоту, сприяти розвитку та примноженню багатства мови всюди, де живуть українці. І така робота мусить стати для нас повсякденною та звичною.  Міжнародний день рідної мови  - це ще один спосіб наголосити на необхідності плекати та берегти рідну мову. Диктант єдності до Міжнародного дня рідної мови об'єднав студентів та викладачів Чернівецького державного комерційного технікуму. 

 

 



22.02.2018
© 2005-2018, Чернівецький державний комерційний технікум