Меркурій
  
Чернівецький державний комерційний технікум
ЛІЦЕНЗІЯ
АВ № 506243
від 29.01.2010

Новини

Шевченківське слово в віках не старіє

       У рамках місячника циклової комісії гуманітарних дисциплін 27березня 2014 р. в актовій залі  Чернівецького державного комерційного  технікуму  відбулася студентська конференція на тему: “Шевченківське слово у віках не старіє”, присвячена  200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка. Уконференції  взяли участь: Григорець Наталія - студентка групи ТКД-96, Руснак Тетяна - студентка групи ТКД-100, Дмитришена Ольга - студентка групи ВХП-97, Шеломенцева  Марія - студентка групи Б-66, Лупул Анастасія - студентка групи ВХП-97, викладачі циклової комісії гуманітарних дисциплін (Помирляну Л.О, Агатій А.А, Гаврилюк Р.І, Добровольська В.В, Никифорук Т.М). Присутніми  на  святі були студенти  та куратори  навчальних  груп, адміністрація ЧДКТ.
        Розпочала  студентську конференцію  голова циклової комісії гуманітарних дисциплін, викладач – методист Помирляну Л.О., яка привітала всіх присутніх та зазначила: “200 років тому Україна подарувала світові Генія, Поета, Пророка, що  відкрив  світові  буття  українців  і завдяки якому скарби української душі повноводою  рікою влилися в загальний потік людської культури. Без постаті Великого Кобзаря вже неможливо  уявити Україну. Адже він є для українців Батьком Тарасом, натхненним голосом цілого народу, будителем нації і її Пророком. Думаю, що сьогоднішня конференція розширить ваші знання  про Великого Кобзаря”.
       Наукову конференцію продовжили виступи учасників заходу. Тематика виступів була різноманітною: “Молитва як жанр у творчості Т.Г. Шевченка”, “Шевченко у колі друзів”, “Мені ж, мій Боже, на землі подай любов”, “Свої та чужі про велич Шевченка”, “Пам’ятники  Шевченка по всьому світу”.
       Григорець   Наталка  виступила з доповіддю “Молитва як жанр у творчості Т.Г. Шевченка”, в якій  вона проаналізувала  непрості стосунки  поета з Богом. Як глибоко релігійна  людина Шевченко  часто молиться, але не за себе, а за Україну. Ця молитва свята. Тому  Бог має її почути: “Свою Україну  любіть…За неї Господа моліть”.
      Стаття на тему “Шевченко у колі друзів” ознайомила із тими  відомими людьми, з  якими  доля  звела  митця  в  той  чи  інший період його життя. Своїм  друзям, знайомим, жінкам  Шевченко присвятив чимало своїх творів. Зокрема,  російському поетові В.Жуковському, який відіграв неабияку роль у визволенні Шевченка  з кріпацтва, вдячний  письменник присвятив свою поему  “Катерина”, зробивши присвяту “Василию Андреевичу  Жуковському на память 22 апреля 1838 года” тощо. Коло друзів, приятелів і добрих  знайомих Т. Шевченка було  дивовижно широким.
      Не менш  цікавою була доповідь студентки групи ВХП-97 Дмитришеної Ольги про жінок, яких  кохав поет у своєму житті.  Турбуючись про народ, Шевченко так і не пізнав радощів родинного щастя, не зміг знайти  ту єдину, яка б стала йому дружиною, другом і порадником. Так хто ж вони були - музи, що надихали поета, дарували  йому радість і що навіювали смуток? Це і Оксана  Коваленко, і Ганна Закревська, і  Варвара Репніна, яка безтямно була закохана у Шевченка, і Катерина Піунова, і останнє кохання поета – Лукерія  Полусмакова. Також у художньому доробку  митця  є чимало портретів жінок. Наприклад, дівчина з собакою,  невідома у намисті, невідома в блакитному вбранні тощо.
       Змістовною була стаття на тему: “Свої і чужі про велич Шевченка”, яку доповідала студентка групи Б-66  Шеломенцева Марія. Здається  жодна книжка і жодний  автор в  історії нашої літератури не викликали такого розголосу, стільки боротьби й літературознавчих  праць, як твори Т. Шевченка та його діяльність. Своїми  у долі  Шевченка  можна назвати  Г. Квітку – Основ’яненка, Миколу Костомарова, П. Куліша, І. Франка та  багато  інших. Про  велич  Шевченка у Франції   писав відомий  французький  культурний діяч  Еміль Дюран  та інші.
      Наступною  була  доповідь Лупул  Анастасії про  встановлення пам’ятників Т. Шевченку  по цілому світу,  зокрема, і на Україні. Сумний погляд  з – під насуплених брів. Під  густими, понуро  опущеними вусами сховався найменший натяк  на усмішку. Таким забронзовілий Шевченко дивиться на нас з більшості пам’ятників. Біля  цих  монументів  буває особливо людно в так названі Шевченківські  дні, 9-10 березня: до постаменту кладуть квіти, звучать трибунні  промови, грають урочисті  марші. Студентка  у своїй  доповіді акцентувала увагу на  тому, що сьогодні налічується 1384 пам’ятники Т. Шевченка у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном у 35-ти  державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано – Франківщині, Львові, Тернополі та Черкасах. За кордоном - у Росії, Казахстані, США та Канаді.
      Змістовні  виступи  доповідачів  підтвердили, що творчість Шевченка неможливо дослідити  в повному об’ємі, адже  щороку  великий  Кобзар постає  перед нами  все новими і новими  гранями. Кожний, хто  глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконується, що вона має світове значення. Шевченко був доступним, абсолютно зрозумілим кожній простій людині, його розуміли та любили, адже  висів  портрет   поета, увінчаний вишитими  рушниками.
      Ми горді з того, що у  молодого  покоління  Шевченкове слово викликає милосердя,  чуйність, людяність, співпереживання,  небайдужість, а також любов до рідного слова та патріотизм.       

         

 



28.03.2014
© 2005-2020, Чернівецький державний комерційний технікум